В цьому дописі я спробував дати відповіді на важливі для себе питання:
- чому мрії та ідеї дуже добре намазуються на хліб?
- чому вигадка є більшою правдою, аніж реальність або минуле?
- чому ідеалісти в кінцевому підсумку перемагають реалістів?
Усі зображення допису створено за допомогою сервісу Canva
Наприкінці серпня, в дні святкування Відновлення Незалежності України, накрили мене світоглядні думки:
- що саме є рушієм моїх дій?
- навіщо я прокидаюся зранку і починаю щось робити?
- чи роблю я щось заради України?
- і деякі інші похідні питання.
В результаті цих роздумів я склав перелік своїх особистих спонукальних мотивів:
які саме речі є настільки важливими в моєму житті, що заради них я готовий не здаватися, щодня вставати з ліжка і рухатися вперед?
Коли перелік цих спонукальних мотивів вже був готовий, а частково і в процесі розмірковування над ним, постало доволі важливе питання: на що я маю спиратися при його складанні?
- На дійсність - яким я є? На мій сьогоднішній стан, мої сьогоднішні переживання, завдання та проблеми?
- Чи на мої прагнення, принципи та ідеали - яким я хочу і прагну бути?
Наприклад, я вважаю, що моїми спонукальними мотивами в першу чергу мають бути любов до Бога та України. А насправді, якщо добре покопатися в собі, я розумію, що дію, аби позбутися дискомфорту та дисбалансу в своєму житті.
Так що ж важливіше?
Те, що я вважаю гіднім мотивом?
Чи те, що насправді є мотивом?
На моє переконання,
- Прагнення важливіші за дійсність.
- Мрії важливіші за теперішній стан справ.
- Плани на майбутнє важливіші за результати в минулому.
Тому що те, що було, вже стало історією.
Тому що те що є, вже за секунду стане історією.
І лише наші цілі, мрії та прагнення спрямовують життя на місяці, роки і десятиліття вперед. Наші мрії та прагнення - є результатом досвіду, багатьох прожитих років, важких та радісних часів. Тому вони більш чисті, більш шляхетні та досконалі, аніж те, що було в минулому та є в теперішньому.
Отже вони заслуговують на більшу увагу, та в них, можливо, більше правди. Хоча на перший погляд, і на сталі уявлення багатьох людей, все здається навпаки.
Якщо я вирішив розібратися в собі, якщо я хочу дати собі відповіді на важливі засадничі питання, то маю в першу чергу спиратися на те, чого я прагну, на свої ідеали. А не на свої попередні досягнення та успіхи або помилки, недоліки та недоробки.
Отже, я маю дивитися в майбутнє, а не в минуле та сьогодення. І все що зі мною відбувається сьогодні, є результатом того, як саме дивився в майбутнє я або хтось інший рік тому, десять років тому або тисячоліття тому.
Тут я хочу згадати вислів, який залишив у своєму фейсбуці український підприємець Олексій Мась, який нещодавно залишив цей світ:
Що ти зробив сьогодні як людина майбутнього?
Ми вже не можемо спитати Олексія, кого саме він мав на увазі під людиною майбутнього. Але можу припустити, що людину технічного прогресу. Скоріше за все, його контекст був таким.
Мій контекст людини майбутнього - це людина своїх мрій, прагнень та ідеалів.
Для мене людина майбутнього - це не обов'язково людина, яка мислить категоріями новітніх технологій, передових знань та технічного прогресу.
Для мене людина майбутнього - це цілісна людина, якою ти прагнеш бути або прагнеш стати.
Дякую кожному, хто прочитав цей допис!
Закликаю бути активними на Вулику, і якщо цей або інший допис сподобався:
- Віддати за нього свій голос.
- Залишити коментар.
- Або навіть поділитися зі своїми друзями 😀
✔️ P.S. По 10% винагороди за цей допис отримають акаунти моїх синів:
Канал "Борня Назавжди" в Telegram 👉 https://t.me/nazavzhdy
Твіттер "Борня Назавжди" 👉 https://twitter.com/BornyaNazavzhdy
D.Buzz "Борня Назавжди" 👉 https://d.buzz/#/@nazavzhdy/
⚡️ Приєднуйся!