Добрий день, друзі!
Боже, як же швидко летить невблаганний час! Я навіть і не помітила, що пропустила за всілякими подіями дві весняні п'ятниці, два дні поезії! І тут наче прокинулася!)))
Так що сьогодні, після перерви, в День поезії, ініційований @lilideleopolis, і я знову приймаю участь з віршем, написаним весняною порою - моєю найулюбленішою порою кожного року!)))
Я життям збентежена до краю,
З джерела нового воду п'ю;
В інший бік тихенько повертаю,
Щоб знайти стежиночку свою.
Крають мене сумніви і мучать,
В безнадійність кидають дарма...
А весна заквітчана, співуча
Душу з мене вражену вийма!
І злітає з губ моїх молитва,
Гаряче струмить у небокрай.
В ній багато сонячного світла -
Наче заіскрився водограй!
Доле моя, мамо сивокоса!
Дай мені натхнення навесні!
Щоб слова, неначе в травах роси,
Стали і прозорі, і ясні;
Щоб вони сплелись в вінки барвисті
Про мої невтримні почуття! -
Ці вірші, лелеками в намисті,
У безмежний простір полетять.
Дай мені святкову вишиванку
України, рідної землі,
Щоб із ночі, майже до світанку,
Тьохкали у серці солов'ї;
Щоби маки, мальви та волошки
Простелились килимом до ніг...
Хай же нагадають мені трошки
Мамин чудодійний оберіг!
Приєднуйтесь до чудової ініціативи #fridaypoem від @lilideleopolis, бо тут можна приймати участь не тільки зі своїми віршами, а і з віршами інших поетів, які вам дуже подобаються!
І як же не показати вам весняну красу мого рідного Запоріжжя?! Сподіваюсь, вона вас теж потішить!)))
Дякую всім, хто відвідав мій пост, за коментарі та апи!!!
З повагою, @valentinaboroday