Вперше в житті змушені просити людей допомогти нам з продуктами. Що поробиш, в умовах повної блокади на протязі 17 днів їжа закінчується, а купити її до повної очистки сіл від орків ніде.
Але наша громада дбає про своїх жителів, які не змогли евакуюватися із зони бойових дій. І ось, нарешті, змогли якимось чудом доставити нам замовлені продукти! Я навіть таку допомогу, за наш кошт, називаю гуманітаркою. Безмежно вдячна тій жіночці, що вчора закуповувала для кожного жителя окремо все, що їй замовили. Уявляю, який це труд, як важко тягати оці пакети до себе в дім, а потім загружати в автівку. Як ризиково водію їхати через окуповані території, щоб доставити цей дорогоцінний груз людям. Адже тут залишилися тільки старенькі і ті, хто за ними доглядає. Навіть простий набір харчів та ліків здатен зробити нас щасливими!
А ще було важливо побачитися з сусідами. Всі зберігають колосальний спокій та оптимізм, не дивлячись ні на що! І такий настрій додає сил триматися.
For the first time in our lives we have to ask people to help us with food. Whatever you do, in the conditions of a complete blockade for 17 days the food ends, and there is no place to buy it until the villages are completely cleared of orcs.
But our community cares about its residents who have not been able to evacuate from the war zone. And finally, they were able to miraculously deliver the ordered products to us! I even call such help, at our expense, a humanitarian. I am infinitely grateful to the woman who yesterday bought everything that was ordered for her separately for each resident. I can imagine how hard it is to haul these packages to your home and then load them into a car. How risky it is for a driver to drive through the occupied territories to deliver this precious cargo to the people. After all, only old women and those who take care of them remained here. Even a simple set of foods and medicines can make us happy!
And it was important to see the neighbors. Everyone maintains tremendous calm and optimism, no matter what! And this mood gives strength to hold on.
Війна - війною, а чистота має в домі бути завжди. Тому сьогодні затіяла невеличке прання. Хочу показати для тих, у кого раптом пропаде водопостачання чи стане недоступною каналізація, як запустити пральну машину в таких умовах. Нічого складного, головне чути звук подачі води, і вчасно вручну її доливати. Чути звук зливу, і встигнути опустити шланг зливу в тазик. А потім знову цей шланг підвісити повище, бо інакше при заливанні води вона витікатиме.
От і все. На ще один день наблизилась наша Перемога. Будемо жити!✌️
War is war, and cleanliness must always be in the house. So today I started a little laundry. I want to show how to start a washing machine in such conditions for those who suddenly lose their water supply or become unavailable. Nothing complicated, the main thing is to hear the sound of water supply, and in time to refill it manually. Hear the sound of the drain, and have time to lower the drain hose into the basin. And then hang this hose higher again, because otherwise it will leak when pouring water.
That's all. Our Victory is approaching for another day. Let's live!✌️
