На сьогодні мене найбільше хвилюють події в Пісках, що біля окупованого Донецька. Там - наш Друг. Неймовірними зусиллями, не впадаючи у відчай, мужньо та впевнено стримують його бійці оскаженілого ворога у цьому селі. Щоб було зрозуміло, що означає ця позиція для подальшої долі бойових дій, приведу слова нашого Друга:
Піски не можна втратити, бо це пряма дорога.
На Покровськ?
На Дніпро?
Ні. До вас. До ваших домівок, бізнесів, весіль та днів народжень. До ваших городів з картоплею, мегамаркетів, ресторанів. До ваших батьків, дружин і дітей.
Ми тут. Саме для того, аби не допустити цього. Аби сказати потім (якщо буде кому говорити): Ми зробили все, і навіть трошки більше… Santa
джерело
Today, I am most concerned about the events in Pisky, near occupied Donetsk. There is our Friend. With incredible efforts, without despair, his fighters bravely and confidently hold back the enraged enemy in this village. To make it clear what this position means for the future fate of hostilities, I will quote the words of our Friend:
"The sands cannot be lost, because it is a straight road.
To Pokrovsk?
On the Dnipro?
No. To you. To your homes, businesses, weddings and birthdays. To your potato gardens, megamarkets, restaurants. To your parents, wives and children.
We are here. Precisely in order to prevent this. To say later (if there is anyone to speak): We did everything, and even a little more... Santa"
source
Думаю, за час війни в кожній українській сім'ї маємо хоча б одну дорогу людину, яка захищає нашу землю від російської навали на фронті. І тому погляд кожного в першу чергу шукає у стрічці новин саме ту 'гарячу' точку, де зараз знаходиться його Друг, Брат, Син чи Батько. Тому що зв'язок із бійцями через постійні бої критично обмежений: поговорити по телефону вдається один раз на десяток днів. А решту часу тільки і молишся за те, щоб наші хлопці залишалися на передовій цілими та неушкодженими...
Після вчорашніх новин з Пісків знову всі думки - там. Що б не робила, ніяк не виходить з голови варварство окупантів. Адже вони обстріляли наші Піски з так званого "Солнцепеку" термобаричними снарядами. Звісно, забороненими Женевською конвенцією. Але росія давно вийшла за рамки будь-яких міжнародних правил і діє як розбійник.
Ця зброя насправді жахлива. Снаряд термобаричної бомби має паливний контейнер і два заряди вибухової речовини. При детонації перший заряд відкриває контейнер, розпорошуючи горючу суміш. Хмара, що утворилася, має здатність проникати в будь-які споруди крізь найменші щілини. А потім спрацьовує другий заряд. Він підпалює всю цю хмару горючої суміші. Утворюється вогняна куля, вибухова хвиля та вакуум, що поглинає кисень. Від такого комплексу руйнівних наслідків дії бомби дуже важко врятуватися, адже навіть укріплені споруди не витримують, не те що люди.
I think that during the war, in every Ukrainian family we have at least one dear person who protects our land from the Russian invasion at the front. And that's why everyone's eyes first of all look for that "hot" spot in the news feed, where their Friend, Brother, Son or Father is now. Because communication with fighters is critically limited due to constant fighting: it is possible to talk on the phone once every ten days. And the rest of the time, you just pray for our guys to stay on the front line safe and sound...
After yesterday's news from Piski, all thoughts are there again. No matter what she does, she cannot get over the barbarity of the occupiers. After all, they bombarded our Sands from the so-called "Solntsepek" with thermobaric projectiles. Of course, prohibited by the Geneva Convention. But Russia has long gone beyond any international rules and acts like a robber.
This weapon is actually terrible. A thermobaric bomb projectile has a fuel container and two explosive charges. Upon detonation, the first charge opens the container, spraying the combustible mixture. The resulting cloud has the ability to penetrate any structures through the smallest cracks. And then the second charge is triggered. He sets fire to this entire cloud of combustible mixture. A fireball, blast wave, and oxygen-absorbing vacuum form. It is very difficult to escape from such a complex of destructive effects of the bomb, because even fortified buildings cannot withstand it, unlike people.
Воїнів, що вже не один тиждень тримають Піски, сміливо можна назвати Кіборгами. Я дуже чекаю новин, що ворог відступив з цих позицій. І ще більше - що він зробив 'жест доброї волі' та покинув всі наші землі, включаючи Крим та Донбас. І ми знову зустрінемося з нашим Другом.
Слава Україні! 🇺🇦
The soldiers who have been holding the Sands for more than a week can safely be called Cyborgs. I am very much waiting for news that the enemy has retreated from these positions. And even more - that he made a "gesture of goodwill" and left all our lands, including Crimea and Donbas. And we will meet our Friend again.
Glory to Ukraine! 🇺🇦