Останнім часом я пильно відслідковую роботу Павлоградський МО КСУ «Антарєс». Мене вразила безвідказна стовідсоткова точність роботи собак - це раз. Також безпрецедентною є і методика навчання, розроблена нашими кінологами. Адже навчити песика шукати живу людину в умовах техногенної катастрофи - це одне. А навчити її знаходити згорівші в металі танку чи ракетного вибуху останки тіла - це зовсім інше. У вогні та попелі, змішаному із запахом вибухівки, знайти хоч якісь фрагменти загиблої людини - нереально. Тільки не для 'Антаресу', не для їх собак. Ці універсальні нишпорки знаходять мікрочастинки тіл загиблих. За якими згодом, за аналізом ДНК, визначається особа людини. Таким чином, вони допомагають скоротити списки зниклих без вісти людей і віддати останні людські почесті загиблим.
Recently, I have been closely monitoring the work of the Pavlograd Ministry of Internal Affairs and Communications of the Antares KSU. I was struck by the irresponsible one hundred percent accuracy of the dogs' work - that's one time. The training method developed by our dog trainers is also unprecedented. After all, teaching a dog to look for a living person in the conditions of a man-made disaster is one thing. And to teach her to find the remains of a body burned in the metal of a tank or a rocket explosion is quite another. In the fire and ash, mixed with the smell of explosives, it is impossible to find even some fragments of a dead person. Only not for Antares, not for their dogs. These universal probes find microparticles of the bodies of the dead. According to which later, according to DNA analysis, a person's identity is determined. Thus, they help reduce the lists of missing people and give the last human respects to the dead.
Паралельно з цим я бачу неймовірні кадри зруйнованих вщент росіянами українських сіл, селищ, міст та містечок. Серце обливається кров'ю від побаченого. Не те що цегла не встояла. Дерев немає. Жодного вцілілого сантиметру площі. Не кажучи про будівлі...
Ось свіжий допис від 'Антаресу'. Одне із сіл півночі України. Чоловік повідомив про місце, де він під час окупації намагався поховати тіло нашого захисника. Але російські орки не давали йому цього зробити. Вони зрівняли там будинок із землею, саме на місці поховання нашого Героя. І потім щоразу проїздили по ньому важкою технікою. Щоб ніколи ніхто цього хлопця не знайшов.
Але наші славні песики з 'Антаресу' відразу позначили місце поховання. Люди ручними засобами відкопати могилу не змогли. На підмогу викликали екскаватор, який зняв кам'яний шар поверхні. Аж тоді за допомогою лопат вдалося відкопати тіло загиблого Воїна.
Він має ім'я та вдома його, щоб поховати, всі ці довгі місяці, чекала дружина.
Герой повернувся додому. цитата
At the same time, I see incredible footage of Ukrainian villages, towns, cities and towns completely destroyed by the Russians. My heart bleeds from what I see. Not that the brick did not withstand. There are no trees. Not a single centimeter of space has survived. Not to mention the buildings...
Here is a recent post from Antares. One of the villages of northern Ukraine. The man reported on the place where he tried to bury the body of our defender during the occupation. But the Russian orcs did not allow him to do this. They razed the house there, exactly at the burial place of our Hero. And then every time they drove over it with heavy equipment. That no one would ever find this guy.
But our glorious dogs from "Antares" immediately marked the burial place. People could not dig up the grave with manual means. An excavator was called to help, which removed the stone layer of the surface. Only then, with the help of shovels, it was possible to dig up the dead Warrior's body.
He has a name and at home to bury him, all these long months, his wife waited.
The hero returned home. quote
