[В рамках семестрової з анімації]
я знімаю свій стоп-моушн тепер по епізодах. Дісно, коли поділити сюжет на маленькі частини, то працювати значно легше — наді мною не висить необхідність зробити «все і одразу». Ось одна із таких маленьких частин: розбите обличчя намагається скластися в ціле,та в нього не виходить.
Обличчя це моє, відлите в гіпсі та відтиснуте в глині. Воно розбилось за легендою (і вона правдива), через довге перебування на чужині, а склеїтись зможе тільки тоді як згадає свою родину і ті звичайні дні, які вони провели разом.
