Привіт друзі. Не знаю як вас, а мене щось сьогодні хандрить на протязі всього дня. Чи то так впливає пасмурна погода та дрібний мокрий сніг, чи то уже кінець робочого тижня і організм просить відпочинку. Складно сказати, та й знаючи причину, думаю, буде не набагато краще 🤪🤪🤪
Сиджу в автомобілі, чекаю кохана дружину, і дивлюсь на те, як мокрі каплі дощу залишили цікавий фільтр, через який навколишній світ сприймається зовсім по-іншому… 🌧️
Цікаво спостерігати за іншими людьми, які проходять повз. У кожного своє життя. Кожний кудись спішить по своїм справам. З тих речей які поєднують цих людей кидаються в очі - заклопотаний вираз обличчя, насуплена голова та поспіх.
По такій погоді побачив навіть одного велосипедиста. 🚴
Складно сказати чому саме велосипед обрала ця людина. Як на мене, вже краще пішки. Але ж, то тільки моє суб'єктивне сприйняття. Хто я такий, щоб судити людей, які хочуть покататись на велосипеді під мокрим снігом.
Вже вечір, а це означає що ще один день минув… Важко, коли цей день проминув непоміченим. Коли не зроблено чогось грандіозного. Це може підкосити. З іншої сторони, за цей день було зроблено багато дрібниць, які, можливо, в майбутньому принесуть грандіозні наслідки. Не потрібно недооцінювати свої заслуги. Тим більше, один день - занадто короткий проміжок часу для грандіозних звершень. 💫