Привіт дурзі. Продовжую насолоджуватись поезією. Чому б і ні?
На це завжди не вистачає часу (Відчуваю себе черепахою, в ритмі повсякденного інтенсивного життя).
То може, хоча б так я зможу насолодитись її змістом, ділячись з Вами прекрасним творами мудрих людей. Вірш "Нічний напад" Олега Ольжича
"Перекинувся у небі місяць.
Духи вже його третину з'їли.
Та доволі ще спливає світла,
Щоб пройти крізь нетрі занімілі.
Ось вже чути дим безжурних огнищ,
Вже лунають співи очманілі...
В нас криві ножі, блискучі списи,
Білі знаки бойові по тілі.
Утікає скільки сили місяць,
Западає навскоси за мряку...
Догадались - і товпляться нетрі,
Зазирає гілка за гілляку.
Та як нагло увірвуться співи,
Як заб’ється бубон з переляку -
В нас криві ножі, блискучі списи,
Бойові по тілі білі знаки.
Наш табор між чагарниками,
І синя - лінія лісів.
Щитів і шкур гарячі плями,
Сліпучість сонця і списів.
Щодень, щоніч, то менша віддаль.
Легкий похід без вороття!
Наш бог - маленький чорний ідол
В наметі нашого вождя.
Ось він виходить - серце львине -
На тіло бризнула роса.
Ніхто списа, як він, не кине
І не відіб'є так списа!
І над річки вогню і крови,
Над власне горло - дорогі
Нам очі тужно-гебанові
І руки юні і тугі.
Хтось метнув неминучу стрілу.
Захиталось струнке оперіння,
І, негаданий креслячи лук,
Під ногами тікає каміння.
Заступило веселкою зір.
Чисті барви на диво веселі.
Замість неба, і міста, і гір -
Небувалі пливуть акварелі.
Ти, що мечеш всі стріли-Один,
Тільки ласка-стріла твоя злотна.
Замість жаху бездонних глибин -
Дай узріти барвисті полотна! "
Зображення згенероване АІ спеціально для цього повідомлення в честь закінчення перегляду першого сезону прекрасного аніме 🦾☯️
mala.storinka.org
Ps - розпочав свій рух в щомісячному челенджі від @hivebuzz. Умови прості та цікаві, більш детальну інформацію можна знайти тут - @hivebuzz/pum-202401