Чи змінює дитина з інвалідністю життя найкраще?
14 січня я побував в сім’ї, котру завжди ставлю всім іншим в приклад. Це Світлана Агаркова-Макуха і олександр Макуха. Вони мають двох здорових доньок. Але їхнє життя змінилося з народженням Артем Макуха. У нього важка форма інвалідності. І знаєте що? Вони не зачинилися в будинку з "бідним дитятком". Батьки не тільки займаються реабілітацією та соціалізацією Артема. Вони приймають участь в благодійних марафонах, а також бігають🏃♂️🏃♀️🏃. Так-так. Артем сидить у візку, а керує один з батьків. Завдяки цим заходам у них вже є безліч медалей🏅.
І в суботу я, Наталія Дубішина та Роман Загородній завітали до них. Крім подарунків і гостинців – ми привезли "золотий" торт для нашого переможця. Цей шедевр зробила Олена Коваленко. Не обійшлося без столу, смаколиків та кави.
Ще вдалося зустрітися з Русланом Семенцем. Чоловік не має пальців рук. Але це не завадило йому створити сім'ю, бути призначеним директором МФК Бровари та стати президентом в Футбольний клуб "Юніон". Чому? Тому що інвалідність не завада для повноцінного життя і дій!
Ще з однією людиною вдалося познайомитися. Це Дарія Демешок. Ведуча в "Bro-event" і вчителька мистецтва в Броварській гімназії ім. С.І. Олійника. Обговорили епоху Відродження та патріотизм в українському суспільстві.
Після столу і фото – зібралися їхати назад додому. Наостанок подякував людині, яка дійсно цього заслуговує. Це батько Артема – Олександр. Незважаючи на виклик долі та особливого сина – він залишився. Залишився, щоб бути з родиною і поруч з Світланою. Бо нажаль безліч "сильних" тікають. Мій також втік. А пан Олександр залишився. І за це я вдячний йому😇. Тому що дітки з особливостями мають право на повноцінну сім'ю👨👩👦.