Отож, мандруємо далі. Поки що вирушати за межі Кракова не будемо, адже тут надзвичайно багато цікавого. Це окрема сторінка в книзі спогадів моєї подорожі — і дуже важлива. Хоч ми були тут недовго, але для мене це місто стало справжнім відкриттям, адже раніше я ніколи не був у Кракові. Хотілося хоча б частинку цього величного міста побачити, відчути й запам’ятати.
І скажу вам, друзі: мандрувати до Кракова на Різдво або перед Різдвом — це саме те. Різдвяний дух тут відчувається дуже сильно. По-перше, через погоду. Бо яке ж Різдво в Іспанії, коли перед святами там +15 і ллє дощ, а не падає сніг? Коли ж температура близька до нуля і холодно — навіть якщо без снігу — це вже зовсім інше відчуття, значно ближче до нашого, справжнього різдвяного настрою.
А ще — тут набагато більше ялинок. Вже одразу біля вокзалу — каток, на якому катається купа людей. І це мені миттєво нагадало сцену з фільму «Сам удома», де теж був каток у Нью-Йорку. До речі, неподалік був парк, дуже схожий на Центральний парк у Нью-Йорку. Ще одна сцена з «Сам удома». Навіть голубів у цьому парку було надзвичайно багато.
Біля катка, неподалік вокзалу, стояли три ялинки — усі різні й по-своєму прикрашені. Одна — кульками, інша — бантами, ще одна мала схожі на вирізані з паперу гілочки. Поруч — карусель. Усе це виглядало дуже красиво й святково. І, що важливо, дуже людно — туристів справді багато.
Ми вдосталь помилувалися цими різдвяними ялинками, і все це дуже нагадало мені рідний Львів. Краків на нього надзвичайно схожий. Звісно, є відмінності, але атмосфера — та сама. Кам’яні бруковані вулички, старовинна забудова, щось схоже на арсенал — усе це створює відчуття знайомості.
І це не дивно, адже Львів кілька століть перебував у складі тієї ж держави — Речі Посполитої, а згодом Австро-Угорської імперії, до якої у свій час входила і частина Польщі. Тож цей історичний зв’язок відчувається буквально в повітрі.
